Владислав Долгополов: «Зірка» грає в добротний футбол

Середа, 25 квітня 2012, 17:34

Спортивний директор ФК «Зірка» Владислав Олександрович Долгополов у спілкуванні з клубною прес-службою перегорнув сторінки свого футбольного життя та окреслив певні прерогативи розвитку кіровоградського футбольного клубу.


Розкажіть, будь ласка, як розпочиналося Ваше футбольне життя.
Я вихованець «Металіста», закінчив школу харківського клубу. Грав за різні футбольні клуби. Ще застав чемпіонат СРСР: виступав за команду другої ліги «Хімік» (Сєверодонецьк). Потім був першоліговий сумський «Автомобіліст». Далі грав за куп’янський «Сокіл». Михайло Фоменко мене запросив до «Металіста». В подальшому склалося так, що в 28 років я закінчив грати у футбол. І в 2001 році запросили мене на посаду помічника головного тренера до футбольного клубу «Геліос», котрий того року було створено. І проводив тренувальні заняття, і займався адміністративною роботою. І в підсумку, до 2005 року я виріс з помічника тренера до генерального директора ФК «Геліос». Працював на посадах начальника команди, віце-президента, а коли ввели обов’язкову для клубів посаду генерального директора став ним. В часи, коли був генеральним директором «Геліоса», команда вийшла до першої ліги, а я отримав запрошення до харківського «Металіста» на посаду начальника команди. Я прийняв запрошення «Металіста» і на посаді начальника команди пропрацював з 2005 по 2009 рік.

Ваш сімейний стан.
Одружений, виховую трьох дітей (доньку, 21 рік, і синів 5 та 15 років).

Коли Ви працювали в «Металісті» харківська команда виступала в Єврокубках. Може якийсь із міжнародних матчів Вам найбільше запам’ятався.
Надзвичайно сильно в пам'ять закарбувався виїзний матч в Ліверпулі із місцевим «Евертоном». Розповім історію, в яку не легко повірити. Наш матч з «Евертоном» мав був розпочатися в 22.00. Так ось, коли арбітр вийшов в тамбур й дав свисток, який сигналізував, що все готово і мають команди виходити на футбольне поле, футболісти «Металіста» та арбітри були в тамбурі, а гравців «Евертона» не було. Відбувалася суєта і в підсумку австрійський арбітр Фріц Штухлік відмінив вихід команд на футбольне поле, аргументувавши це тим, що нібито не повний стадіон, чимало людей в пробках і не встигають доїхати. Я такого ніколи не бачив. Він повернув команду до роздягальні і лише через двадцять хвилин матч розпочався. Ось так в Європі все прозоро. Також запам’ятався той матч вилученням двох наших футболістів Северина Ганчаржика та Олександра Бабича і призначенням у ворота харків’ян двох пенальтей, які Ендрю Джонсон не реалізував. Та все ж підсумку «Металіст» в тому матчі проявив характер і за таких обставин зіграв внічию 1:1. А от що було приємно, так це те, що за день до матчу до харківської команди приїжджав Андрій Воронін, який на той час виступав за «Ліверпуль». Українська солідарність.

Як так сталося, що Ви в 2011 році опинилися в краматорському «Авангарді»?
В мене закінчувався контракт в «Металісті» і відомий екс-футболіст Гурам Аджоєв, який нині працює спортивним директором приватного клубу при «Єдиній Росії» в Москві, зробив пропозицію пропрацювати із Станіславом Черчесовим, який в той час мав очолити збірну Азербайджану. Для мене це був, як я вважав, великий крок вперед. Але в підсумку вийшло так, що пауза затягнулася, Станіслав Черчесов так і не очолив азербайджанську збірну. І я в Туреччині відкрив свою фірму «Фанатік-тур», яка займається організацією навчально-тренувальних зборів для українських клубів. При тих обставинах я і познайомився із президентом краматорського «Авангарду» Олександром Большаковим: краматорці в Туреччині проводили збір, який я їм організував. Через місяць, коли «Авангард» повернувся до України, мені подзвонили і попросили допомогти отримати статус професійного клубу і заявитися у другу лігу. Я із задоволенням погодився їм допомогти. В «Авангарді» я пропрацював вісім місяців на посаді спортивного директора.

Як виник варіант із кіровоградською «Зіркою»?
Вадим Анатолійович Євтушенко, будучи тренером збірної України, часто приїжджав до Харкова переглядати потенційних футболістів збірної Сергія Валяєва, Валентина Слюсара, Олександра Горяїнова, тоді ж відбувалася натуралізація Марко Девіча. Я зустрічав його, він бачив мою роботу, мої професійні якості. Очоливши «Зірку» запросив мене до Кіровограду. Відзначу також, що футбольна доля примхлива. Я колись, ще в 1996-1997 роках, коли «Зірку» очолював Олександр Петрович Довбій, приїжджав до Кіровограду і тренувався на стадіоні «Зірка». Пройшов всі тренувальні збори, зіграв товариські матчі. Олександр Довбій бачив мене в кіровоградській команді, але не склалося – я був на контракті в «Металісті» і сторони не домовилися. І ось знову доля розпорядилася так, що я повернувся до Кіровограду вже у якості спортивного директора.

В чому полягає Ваша робота в ФК «Зірка»?
Я разом із Вадим Анатолійовичем Євтушенком веду всю селекційну роботу, займаюся питаннями побуту, питанням контрактів гравців, захищаю та представляю інтереси ФК «Зірка» в ПФЛ, ФФУ та інших футбольних інстанціях, закладаю фундамент проведення зборів та інше.

Кіровоградська «Зірка» на чолі цієї весни зіграла 6 офіційних матчів. Поділіться своїми враженнями від цих матчів.
Три перших весняних тури – три великі кроки вперед. Зазначу, що швидкого результату досягти не можливо. Такого не буває. Ми від приходу до ФК «Зірка» стараємося робити все поступово. У футболі є чимало прикладів, коли з приходом нового тренерського штабу відбуваються кардинальні зміни, котрі не йдуть на користь команді. Ламати не будувати. Тому варто все робити поступово, нічого не руйнуючи. Взимку не стали приймати рішучих рішень. Ми нові люди. Дивилися, чим команда «дихає». Провели точкову селекцію – лише чотири нові футболісти. З розвитком інтернет-інфраструктури в Узбекистані стабільне з’єднання стає ключовим фактором для сучасних цифрових сервісів. Користувачі покладаються на швидкий інтернет для стримінгу, роботи та інтерактивних платформ, які потребують миттєвої реакції. Це особливо важливо для динамічних онлайн-середовищ. Наприклад, платформи, такі як playchickenroad1x.com демонструють, як якісне з’єднання забезпечує стабільний користувацький досвід. В принципі, картинка гри нашої команди не погана. Зараз, особливо в останніх трьох матчах, не вистачає психологічної стійкості. Також не вистачає стабільності. Є ряд гравців, котрі демонструють стабільну гру, деякі – ні. Це моя особиста думка. У нас, як розібратися, мабуть, одна з наймолодших команд в першій лізі. Та все ж клопітка робота дає свої результати. Ми дали зрозуміти всій Україні, що з таким амбітним президентом як Максим Станіславович Березкін закладаємо фундамент побудови гарної команди і всі наші перемоги ще попереду. Я думаю, що ми порадуємо наших відданих вболівальників. Вся футбольна громадськість відзначає, що «Зірка» грає в хороший добротний футбол.


Віктор Слюсаренко, прес-служба ФК «Зірка».