Максим Березкін: Спортивне життя буде вирувати на стадіоні «Зірка» імені Станіслава Березкіна

Вівторок, 27 липня 2021, 11:18

- Максиме Станіславовичу, відучора кропивницький стадіон «Зірка» офіційно називається стадіон «Зірка» імені Станіслава Березкіна…

- Так, колектив клубу звернувся до засновників з проханням вшанувати пам’ять Станіслава Семеновича і надати стадіону «Зірка» його ім’я. Я вдячний їм за ініціативу. У нас практично не змінюється штат клубу останні 3 роки, а більша половина з працівників в клубі працюють понад сім років. І підтримка саме цих людей для мене дуже важлива.

- У зв’язку з цим, чи відчуваєте ви тепер додаткову відповідальність? Адже Станіслав Семенович був не тільки одним з ініціаторів реконструкції стадіону, але й вашим батьком.

- Звичайно. Кропивницький завжди був моїм рідним містом. Десять років тому ми розпочинали масштабний проект підтримки спорту, хоча й до цього підприємства нашої промислової групи надавали всіляку допомогу спортсменам області. Але стадіон та футбольна команда стали зовсім іншою сходинкою. Я пишаюся тим, що моя сім’я стала частиною спорту Кіровоградської області. І я кожного дня згадую, що любов до спорту в мене саме від батька.

- В мережах активно ширяться чутки, що стадіон належить місту і знаходиться в оренді. Чи це так?

- Справжні вболівальники знають, що стадіон взагалі то був довгий час «чемоданом без ручки». Він передавався з балансу на баланс то заводу, то міста, то області. І так було майже 20 років. Навіть тоді, коли «Зірка» декілька сезонів грала у вищій лізі. У 2012 році ТОВ «Футбольний клуб Зірка» викупив стадіон у фонду держмайна. І зараз він вже 9 років у власності саме футбольного клубу. Між іншим, я завжди акцентував увагу на тому, що клуб повинен мати стадіон саме у власності, щоб потім не виникали конфлікти на різних рівнях.

- Якщо не секрет, то яка сума тоді була виплачена за стадіон?

- На той час це було майже 1,5 мільйони доларів. А в 2013-2014 році в умовах катастрофічного зростання цін і війни ще втричі більше футбольний клуб витратив на реконструкцію. Я думаю, що будівництво і реконструкція всіх спортивних об’єктів міста за останні 20 років разом не коштувала стільки. І ні для кого не є секретом, що в самому місті є декілька стадіонів, але тільки 2 поля придатні для офіційних ігор – трав’яне та синтетичне поля саме нашого стадіону.

- Чи не пов’язані з перейменуванням ті роботи, які почали проводитися на стадіоні останнім часом?

- Аж ніяк. Ми добре розуміємо, що нічого вічного не буває. Тож навіть те покриття, яке вже 7 років експлуатується легкоатлетами, потребує ремонту. Ми ще два місяці тому розпочали ремонт ділянки бігових доріжок. А для команд ДЮФЛ вже підготовлена додаткова роздягальня, адже ми вкрай обмежені існуючими підтрибунними приміщеннями. А дітей, які займаються як футболом, так і легкою атлетикою, у нас щоденно на стадіоні сотні.

Але роботи на цьому не завершуються. Зараз ми готуємося до старту чемпіонату як УПЛ, адже ми будемо домашньою ареною для наших сусідів з петрівського «Інгульця», так і для аматорських змагань за участю «Зірки». Звершена перевірка підігріву, освітлення, мереж і так далі. Навантаження на поле, звичайно, буде чимале, але ми сподіваємося, що впораємося з режимом «гра кожного тижня». Ми в штаті маємо дуже кваліфікованого агронома Віталія Грушу, у якого майже 25 років стажу догляду за футбольними полями.

Невеликі заходи необхідно також провести для того, щоб якісно на великому синтетичному полі проводити ігри ДЮФЛ. Заплановані ремонтні роботи й на майданчику з синтетичним покриттям. Тож я впевнений, що спортивне життя, як і раніше, буде вирувати на стадіоні «Зірка» імені Станіслава Березкіна щоденно.

- Ну й останнє запитання, яке не можливо не задати. Які плани у команди «Зірка?

- Цей сезон ми граємо в аматорському чемпіонату України. Гратимемо футболістами, яких виховала академія клубу. Кожного року нас намагаються поховати, але клуб, як і команда, як і стадіон, як і академія, існують. Цього року, наприклад, наймолодші юнаки Академії взяли срібло чемпіонату України у вищій лізі. Ми знову створили команду U-19, щоб зробити своєрідний буфер між академією та першою командою.

Звичайно я знаю, що вболівальники мріють про повернення на професійний рівень, про пристойні результати. Я неодноразово зустрічався з керівництвом клубу та команди. Вже зараз ми повернули в команду більш досвідченіших вихованців клубу, зміцнили тренерську лаву. Ну а восени будемо спільно приймати рішення щодо наступного сезону.